КРУГЛИЙ СТІЛ «ПІДТРИМКА ШКОЛЯРІВ, ЯКІ ЗДАЮТЬ ЗНО – ЦЕ НАШ З ВАМИ ІСПИТ»
7 травня Фундація соціальних інновацій «З країни в України» провела круглий стіл «Підтримка школярів, які здають ЗНО – це наш з вами іспит», організований у рамках всеукраїнського флешмобу #ЩастиНаЗНО. Мета заходу - привернути увагу викладачів, батьків та суспільства в цілому до негативного впливу деструктивного стресу на результати складання зовнішнього незалежного оцінювання.
Захід розпочав співзасновник Фундацій соціальних інновацій «З країни в Україну» Денис Блощинський. За словами сівзасновника, круглий стіл було ініційовано для того, щоб кожна з груп, яку зачіпає явище ЗНО, мала можливість почути один одного та дійти до спільного бачення моделювання поведінки з подолання деструктивного стресу та покращення показників іспиту.
Спікери круглого столу, представлені спеціалізованими групами, поділилися на представників від батьків, вчителів і студентів, які вже мали досвід проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Окрім них, до дискусії були залучені експерти:
- психолог Світлана Ройз;
- працівникІнституту педагогіки НАПНУкраїни Олександр Козленко;
- заступник Міністра молоді і спорту Олександр Ярема;
- директор Українського центру оцінювання якості освітиВадим Карандій.
Модератором заходу виступила викладачка Політехнічного ліцею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» м. Києва – Людмила Булигіна.
Щороку одинадцятикласники здають зовнішнє незалежне оцінювання, і стрес, який переживають підлітки, дуже негативно впливає на їхні подальші результати. Батьки та вчителі, як частина освітньої системи, замість полегшення напруги у складанні іспитів і роботи із підлітками, створюють ще більший ажіотаж навколо ЗНО та провокують ще разючіше напруження у підлітків.
Каріна Семенко, студентка першого курсу КПІ: «Перед круглим столом ми провели опитування серед першокурсників, які минулого року здавали ЗНО. Лише 10 із 40 людей відповіли, що не хвилювалися перед іспитом. Всі інші розповідали історії, де стрес і хвилювання вирували кожного дня. З власного досвіду знаю, що для випускників останній шкільний рік стає особливо напруженим. Від батьків часто можна почути, що будь-які розваги тобі не світять, бо треба сумлінно готуватися і вчитися, поки не здаси ЗНО. Від вчителів – якщо не складеш, то можеш забути про вищу освіту та університет. Але зараз, коли я дивлюся назад, то розумію, що саме ЗНО було занадто перебільшеним. І, не так складно було готуватися до самих іспитів, як здолати хвилювання цього роздутого страшного звіра, який, як я вважала, вирішуватиме усе моє майбутнє».
Олена Танчинець, мати минулорічного абітурієнта поділилася своїм досвідом та порадами: «Ви повинні показати Вашій дитині, що довіряєте і щиро вірите у неї. Лише є одне «але» – робити це потрібно протягом всього життя, від самого народження, а не тільки в останній рік. Батьки! Хвилюйтеся вночі, із закритими дверима, аби Ваша дитина не бачила цих психологічних напруг. Вчіться стримувати й приховувати емоції. ЗНО – це не останній потяг. Завжди є шанс. Завжди можна здати наступного року. Мій позитивний досвід та прохання до усіх батьків - транслюйте Вашу впевненість, не сійте паніку і не напружуйте ситуацію, що і так закипає як збоку вчителів, так і збоку соціуму».
Психолог Світлана Ройз: «Працюючи з випускниками, паралельно я працюю і з батьками. Дуже важливо зняти з дитини вантаж займенника «МИ». У групі ризиків нестресостійкості ті школярі, батьки яких зазвичай висловлюються “ми пішли в садочок, ми пішли в школу, ми здаємо ЗНО”. Це означає, що самооцінка батьків напряму пов’язана з тим, що відбувається у дитини. Тому, школяр відчуває вантаж не лише свого стресу, але й батьківського. Також це робота з вчителями, у яких самооцінка часто залежить від того, який рейтинг показує учень при здачі іспиту. Так закладено, що в школі оцінка напряму пов’язана з самооцінкою. І цей вантаж оцінки балів, яку наша дитина може отримати чи не отримати, ми переносимо на її самооцінку і, відповідно, нашу – батьківську. Це природно, що батьки хвилюються за майбутнє своєї дитини. Але найголовніше, що ми можемо їй дати - відчуття, що ми впевнено стоїмо за неї. Дайте собі відповідь: що станеться поганого з Вами, якщо Ваша дитина набере малу кількість балів? Що станеться поганого з Вами, якщо Ваша дитина не складе іспит? Пройдіть зі своєю дитиною по всіх можливих пунктах: в крайньому випадку вона вступить на контракт, у крайньому випадку, справді, здаватиме наступного року, в крайньому випадку - піде працювати, в крайньому випадку – навчатиметься дистанційно і отримає сертифікат. Якщо ми пройдемося по найгіршому, то зрозуміємо, що все не так лячно і визначимося із питанням власної самооцінки. Адже, якщо самооцінка батьків міцна, то й дитині буде легше справлятися із будь-якими труднощами».
Олександр Козленко, працівник Інституту педагогіки НАПН України: «Важливо, щоб учні не думали, що ті, хто складає завдання на ЗНО є такими собі монстрами. Навпаки, і експерти, і автори чітко дотримуються усіх правил. Якщо питання є у зошиті тестування, то, попередньо, експерт перевіряє, чи у всіх підручниках є на нього відповіді. Чи немає двозначних відповідей. Або чи не збиває із пантелику саме питання учня. Тому, як і автори, так і експерти намагаються зробити так, щоб той, хто сумлінно готувався - отримав гарні бали».
Олександр Ярема, заступник Міністра молоді і спорту України: «Я не складав ЗНО, але я складав іспити. І точно пам’ятаю, що уявлення про цю систему було як про систему несправедливості. Сприйняття було таке: треба домовитися, а якщо не домовився, то шанси є, але не в тебе, а в того, хто домовився. Що цінного є у ЗНО? Як показують цифри, до нього, як явища, є довіра. Розуміння того, що це справедлива система: якщо ти маєш знання - то ти маєш шанс отримати відповідний бал. І це дуже важливо, бо у нас в Україні існує не так багато систем, до яких існує довіра суспільства».
Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти: «ЗНО потрібно сприймати як дзеркало. Дзеркало того, що відбувається у суспільстві. ЗНО в тому варіанті, якому воно є, в якому існує впродовж останніх років – це не педагогічний проект. Першопочаткова мета абсолютно соціальна – подолання нерівного доступу до вищої освіти, подолання корупційних ризиків». Також представник центру оцінювання представив дослідження, де статистика наступна: абітурієнти, які готувалися до складання ЗНО з англійської мови з репетитором у середньому набирали 151 бал, ті учні, котрі готувалися до здачі цього предмету самостійно – в середньому отримували 151.1 бали. Це свідчить про те, що репетитор виступає радше в ролі психолога, знімає стрес, але самосійна підготовка не дає гірших результатів.
Дискусійна розмова, обговорення проблемних ситуацій і питань круглого столу завершила практична частина від психолога Світлани Ройз. З переліком методик і рекомендацій як побороти деструктивний стрес випускнику в період підготовки та здачі ЗНО Ви можете ознайомитися за посиланням:
https://www.facebook.com/svetlanaroyz/posts/2010435268990068.
#ЩастиНаЗНО – ДОЛУЧАЙСЯ! ПІДТРИМАЙ ВИПУСКНИКІВ!:)